Як виник скотч та його назва?

Сьогодні з впевненістю можна стверджувати, що слово «скотч» – всім відоме. І мова йде не про відомий шотландський напій, хоча це, можливо, когось і не втішить. Головним героєм нашої статті стане клейка стрічка, відома як скотч.

Історія появи скотча досить цікава, тому почнемо ми її з ідеї виникнення цього продукту.

Хто і як придумав скотч?

У 1923 американець Річард Дрю отримав посаду техніка в лабораторії компанії з виробництва наждачного паперу Minnesota Mining and Manufacturing, тепер це вже корпорація з назвою 3М. До його основних обов'язків входила робота з наждачним папером. Саме тоді дослідницький відділ компанії експериментував з целофаном, працюючи над створенням водонепроникного покриття. Варто зазначити, що після його появи, целофан негайно почали використовувати виробники харчових продуктів. На світ з'явилися обгортка для кондитерських виробів та хліба. Вже тоді Річарда зацікавив новий матеріал та його властивості.

Оцінивши ініціативність та старанність Дрю, компанія вирішила скерувати його в магазини та на автосервіси, щоб він стежив за тестуванням нового наждачного паперу Wetordry. Якось, перебуваючи в одній з майстерень, Річард зауважив, що у майстрів існує певна проблема з фарбуванням кузова. У місцях, де було потрібно пофарбувати кузов кількома різними кольорами, лінії на стиках виходили нерівними. Щоб захистити вже забарвлену смужку, майстер використовував спеціальний папір, але коли він знімав його після фарбування, то фарба відокремлювалася разом з папером. Після цього майстру доводилося довго виправляти дефекти.

Побачивши це, Дрю пообіцяв придумати щось, що могло б допомогти виправити ситуацію. Згодом Річард приніс маляру стрічку шириною 5 см, на яку наніс клей, але лише по краях. Майстер вирішив випробувати її, але після фарбування стрічка дещо деформувалася. Так сталося, тому що клей був нанесений лише по контуру, тому посередині стрічка намокла. Річард не зупинився та продовжив працювати над тестуванням стрічки. Загалом на вдосконалення клейкої смужки інженер витратив майже 5 років. Цілий рік Дрю працював у пошуках ідеального клею для стрічки. В процесі експериментів Річард використовував стільки целофану, що в кінці кожного робочого дня приїжджала вантажівка, щоб забрати відходи.

І лише в 1930 році перший рулон скотча відправили клієнту в Чикаго для тестування. Відповідь клієнта не примусила себе чекати. Клієнт був приємно здивований винаходом та рекомендував налагодити масове виробництво скотча якнайшвидше.

Перший прототип було виготовлено з каучуку, смол та масел, які нанесли на целофанову основу. Перевагами вважалися вологостійкість та можливість використовувати скотч за широкого температурного діапазону.

Вільям Макнайт, який тоді обіймав посаду президента компанії, вирішив, що стрічку потрібно рекламувати не як засіб для заклеювання упаковки, а як бюджетний засіб для продовження життя старих речей. Винахід клейкої стрічки співпав з періодом Великої депресії в Америці. Американці стали дуже економними та дбайливими. Люди швидко знайшли пристосування для нового продукту та почали придумувати йому все нові й нові методи використання. Скотчем «ремонтували» все, починаючи від грошей, документів та книг та закінчуючи зламаними дитячими іграшками.

Якщо в 1920 році компанія випускала та продавала лише наждачний папір, то вже в 1937 році всього 37% продажів становив папір, а решта 63% припадали на паперові та целофанові клейкі стрічки та засоби для склеювання.

Згодом винайшли ще чимало товарів, в назві яких було слово Scotch. Після клейкої стрічки винайшли ізоляційну стрічку, двосторонній скотч, стрічку для маркування та багато інших схожих продуктів.

У 1947 році компанія Minnesota Mining and Manufacturing пішла ще далі та почала випускати любительську магнітофонну стрічку, а через кілька років й відеострічку Scotch.

Через 15 років в 3М винайшли клейку стрічку з ацетату. На котушці вона видавалася тьмяною та жовтою, але після приклеювання ставала прозорою та практично невидимою. З появою цієї стрічки виникла нова проблема, яку Дрю, на жаль, вже не встиг вирішити. З часом засіб для вирішення цієї проблеми винайшов менеджер з продажу Джон Борден.

Проблема полягала в тому, що скотч важко відклеювався від котушки, а після відрізання стрічка відразу прилипала назад, і її кінець було неможливо знайти. Вільний кінець доводилося чіпляти за якийсь предмет, до того ж ножиці не завжди були під руками, а без них відрізати стрічку було практично неможливо.

Півтора роки пішло в Бордена, щоб придумати котушку з вмонтованим лезом, яка б тримала скотч та вільний кінець стрічки і в той же час мала маленький ніж, щоб завжди можна було відрізати потрібний шматок.

Звідкіля ж така дивна назва?

Напевно, хоча б раз в житті вам ставало цікаво, а звідки пішла така назва, і чому вона така співзвучна з відомим напоєм? Своє ім'я клейка стрічка, як і більшість назв відомих продуктів, отримала зовсім випадково.

Коли Річард Дрю вперше приніс прототип клейкої стрічки в майстерню, і після фарбування вона деформувалася, майстер сказав, що це трапилося, тому що клей нанесли лише по краях, тобто зекономили. Він жбурнув рулон пробного скотча Дрю та сказав, щоб той забрав цю стрічку і відправив її до Шотландії своїм начальникам, щоб ті в свою чергу додали клею. Чому в Шотландію - запитаєте ви? В той час шотландці славилися своєю економністю та скупістю. В Америці було заведено називати все, що означає «скупість» або «економність» словом скотч (від англ. Scotch – шотландський).

Звичайно, сучасний скотч аж ніяк не можна назвати «шотландським». Він досить якісний та має різні характеристики, залежно від сфери застосування.

Якщо ви шукайте скотч для ремонту смартфонів, планшетів чи інших цифрових пристроїв, завітайте на наш сайт. ВСІ ЗАПЧАСТИНИ пропонує широкий асортимент якісних клейких стрічок для ремонту техніки.